Про старість

Історія велась від чоловічої особи, протяжним хриплим голосом, нерідко перериваючись через втручан...

Давненько це було. Років сорок тому. Вчився я тоді в славному місті Києві! Та й поїхав на канікули додому на благословенну Полтавщину. Бабуся ще моя тоді були живі.

До чего ж суров закон природы, Силой годы нам не удержать. Я прошу вас, миленькие годы, Вас прошу немного подождать.

Перші ознаки старіння не лише тілом, а й іншими його частинами?

Стежка ледве вгадувалася серед літнього буйнотрав’я. Невидимим вужем, що лишає по собі лише прим’ятий слід, звивалась і звивалась вона вперед, до густого підліску.

Ось прийшлось історію із життя згадати, І ЇЇ вам, милі друзі, в вірші розказати

Зігнувшись, йде по вулиці старенька. - І знов сама… - шепочуть люди вслід. Нікому не потрібна стала ненька. Не їдуть діти… Їх пропав і слід.

Вона йшла, зігнувшись і тяжко зітхаючи. Вже й надвечір’я, та того не помітила. Важко ступаючи своїми кістлявими ногами, йшла світ-за-очі. Ніяк не могла отямити...

— Дивлюся, доню, з сумом на світлини, Твоїх не вистачає так пісень. Тебе давно чекаю на гостини, Приїдь, моя рідненька, хоч на день.

Її забрали з рідного села В чужий асфальт міських байдужих вулиць. На старість доля якось підвела - Щоб доживати віку, мов прибулець.

Мені показали невелику публікацію зі свіжого номера газети «Слово просвіти» - про діяльність Михайла Саакашвілі в Україні. Перше, що кинулося в очі – заголовок...

Дід старий, в провулку немічно стоїть, він шарманку крутить і рука тремтить.

Минають рокИ Й ми вже старики, Страждаємо від неуваги Дитячої нині ватаги.

Пантюша сидів на підвіконнику і чаклував м’якими лапками, поглядаючи на повний місяць. В кімнаті було темно, єдине освітлення – місячна доріжка з вікна. Котяч...

Вибирає мама огірки, Та в поді́л їх. Звідти – у відерце. – Ех роки, нещадні ви роки, – І щораз хапається за серце.

Збирає старенька хмиз – «Годує» холодну грубку. Над комином дим повис, Густий, як старечий смуток.

Цілий вік працюєш, Гроші заробляєш, В старості бідуєш, Грошенят не маєш.

Дід був старий-старий, як і його капелюх, з яким вони, здавалось, давно зрослися і були одним цілим. Капелюх незрозумілого кольору, з вузенькими вилинялими на с...

Життя Оксани остаточно заплуталося, вона приходить на консультацію до психолога. Але Хельга мріє про відпочинок і наважується зізнатися в цьому своїй тисячній ...

Інколи навіть несмішний анекдот надихає. Одного разу мені захотілося переробити один з них, точніше розвинути його сюжет, перетворивши на притчу. Що з того ви...

Біля будинку нареченого зібрався натовп людей, які з нетерпінням чекали появи винуватця святкової події. І ось, нарешті, з приміщення почали виходити сестра ...

Ну навіщо старість нам здалася, Нащо болі в спині та ногах І нудьга, що п`явкою впилася, І тяжке безсоння по ночах.

Тролейбус, катафалк старечий, такий, як ті, кого везе.

Сталось так, як не гадалось. Часом справи марні. Опинився дядько рідний раптом у лікарні. Купа різних є болячок. Мав до грома всього. Лікарі не знають толко...

Побажай мені доброї ночі І я в тиші спокійно засну, Щоб мої більш не бачили очі Цю життєву безвихідь сумну.

Я – Дід війни. То мене політики нарекли свого часу Дитиною війни, але ж мені уже сімдесят чотири… А бабі моїй – сімдесят три. Пару років тому в нас забрали льг...

Поголю свою бороду сиву, У кущі свій закину ціпок, Свою душу стару вередливу Заховаю у темний мішок.

Сидимо тепер ми вдома, Бо скувала нас утома, Бiль в колiнах i у спинi Та тремтячi руки синi.

Постаріло тіло І ослабла пам’ять, То роки так вміло Своє діло правлять.

Як погано буть старим, Немічним і хворим, Не цікавий ти ні чим, Нульовий тож кворум.