Паралельні світи
Вірш про зиму
Припікай почуття
Серед тисяч нервових закінчень
І заховуй свій світ
У провулках засніжених зим.
Уповільнюй життя -
Кожен день ніби тисячоріччя.
Щосекунди - політ,
Проживай, насолоджуйся ним!
Заримовані сни
Зачаровані небом світанки.
Вітражами застиг
Кожен дотик на шкірі твоїй.
На порозі весни,
Де вогнем розмальовані ранки,
Де тепло наче сніг,
Де на травах росинки із мрій.
Тільки тут, тільки ти.
Поруч вітер розпушує хмари,
А за обрієм час
Вже роздмухує полум`я дня.
Наче кимось покинуті чари,
Хтось на небі не згас,
Як колись незгасатиму я.
