01.12.2015 04:42
для всіх
158
    
  6 | 6  
 © Серго Сокольник

Мираж

Мираж

Поля засыпают снега

Колючими звездами света...

Бредет по полям наугад

Мираж отошедшего лета, 


В котором ты тайной была...

В котором надеждой осталась...

Иллюзией нежной тепла...

Мечтою, что не состоялась...


Суровые вьюги идут, 

Мечты покрывая ознобом, 

И я по колени бреду, 

Увязнув в утраты сугробах.


Казалось, что счастье- навек...

Мираж оказался обманом.

И падает, падает снег, 

Бинтуя душевную рану.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.02.2016 18:31  Настя => © 

Класно

 02.12.2015 14:55  Георгій Грищенко => © 

Дуже класно.

 02.12.2015 05:28  Надія Левченко => © 

Браво! Я в захваті. Ніби сама там була і все пережила). Дякую!

 01.12.2015 21:33  Тадм => © 

печальний вірш, тремтливий такий

 01.12.2015 20:51  Марієчка Коваль => © 

Сумно.

 01.12.2015 19:27  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красивий вірш!
Хоч дуже сумний, як розібратися.
А може... розтане з снігами міраж суворої зими з ілюзіями кучугурних утрат???
І вигляне знов ласкаве літнє сонечко?
Надійтесь незважаючи ні на що!