Не розумієш
Не розумієш ти мене і серцем не огрієш.
Душа твоя є так далеко від світлих мрій.
Не розумію я себе, не розумію,
Але без тебе я не я.
Хоч ти зумій змінити в мені щось, і вогник запалити,
Бажання палке серця тепер задовільнити.
Так хочеться чогось, не знаю я сама.
На вулиці тепер зима,
Але я чую, як весна вже моє серце наповняє.
І всі льодинки розтають...
А може це... а може це.. любов?
Тебе й мене вже окриває?
Хоча... я в цьому не знавець..
А ти скажи, скажи, признайся,
Відкрий всі карти.
Для чого ми існуєм?
Ходимо, їмо, п`ємо, слідкуєм
За плином часу і життям інших людей?
Я теж так хочу жити, насправді жити!
Любити, й нічого не хотіти,
А мати все, і цим ділитись,
Іншим роздавати.
Й п`яніти без вина,
Бо я вже не сама.
