02.12.2015 18:13
Без обмежень
135 views
Rating 5 | 1 users
 © Оксана Макогін

Небесна даль...

Небесна даль...

Блакить..

На мить задумаєшся - ти вгорі, 

А інші люди на землі.

Тріпоче листя, шелестить, 

Кружляє вітер ним.

Горить у мене серце від думок, 

Що ти зробив до мене крок.

Засвітить сонце, і засяє все.

А може серденько твоє

Відкриється мені, 

І розповість думки смутні?

Земля прокинеться від сну, 

Зустріне радісну весну.

І я прокинусь від зими, 

Лиш тільки, милий, обійми.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Оксана Макогін

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо