Небесна даль...
Небесна даль...
Блакить..
На мить задумаєшся - ти вгорі,
А інші люди на землі.
Тріпоче листя, шелестить,
Кружляє вітер ним.
Горить у мене серце від думок,
Що ти зробив до мене крок.
Засвітить сонце, і засяє все.
А може серденько твоє
Відкриється мені,
І розповість думки смутні?
Земля прокинеться від сну,
Зустріне радісну весну.
І я прокинусь від зими,
Лиш тільки, милий, обійми.