Йде людське все – мимо, мимо,
В давнину календаря.
Тут єдине, неділиме –
Спів пташиний і зоря.
Грітий гострий запах м’яти,
Шерех дальньої ріки.
Мить відради, біль утрати
Рівноцінні на віки.
Вітер теплий приголубить,
Сльози з щік зітре мені,
І метелик-самогубець
В костровім згорить огні.
____________________
Все людское – мимо, мимо.
Все, что было, – было зря.
Здесь едино, неделимо
Птичье пенье и заря.
Острый запах гретой мяты,
Дальний шум большой реки.
Все отрады, все утраты
Равноценны и легки.
Ветер теплым полотенцем
Вытирает щеки мне.
Мотыльки-самосожженцы
В костровом горят огне.
Зі збірки: «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Злотії гори»
1. Ліловий мед / 16.06.2015
2. Інструмент / 28.09.2015
3. Тебе я чую, серце / 03.12.2015
4. Йде людське все – мимо, мимо... / 03.12.2015
5. Спогад / 07.02.2016
6. У ШАХТІ / 22.02.2016
7. Віку, зжитого не так... / 22.03.2016
8. РОМАНС / 26.03.2016
9. Пишу... / 29.03.2016
10. Вернувшись... / 31.08.2016
11. Пісня, вирвана на волю / 19.12.2016
12. Зимовий день / 29.12.2016
13. Ти йшов... / 13.03.2017
14. Я – МОРЕ… / 10.04.2017
15. Вірші?. / 03.05.2017
16. Тільки те, що з болю скресне / 31.05.2017
17. Щоб жити – вже не маю духу / 01.11.2017
18. Вернись / 21.12.2017
19. Крізь місячне сяйво / 28.01.2018
20. Зумієш, так утіш... / 13.03.2018
21. Хвороб тягар тілесний... / 25.03.2018
22. Навіщо зимний блиск штиків... / 04.06.2018
23. Жорстокій рідній стороні / 18.06.2018
24. Шепіт зір у глибі ночі / 26.07.2018
25. Жив-був / 11.10.2018
26. Стогони модрин моїх / 18.02.2019
Тетяна Чорновіл цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням