Балачки про зваби волі
Стихли, як розсвіт замрів.
День новий – назустріч долі
По слідах богатирів.
Живоття хмелі забуті,
Спиті в закутку до дна,
У веселощів отруті,
Що нахлине в дім сповна.
Все ж, Росіє, я в знемозі
У розквіт твій марю йти,
Щоб відчути глипи косі
Й зверхньо скривлені роти.
_
Соблазнительные речи
До рассветных янтарей.
Новый день – судьбе навстречу
По следам богатырей.
Жизни сказочное зелье,
Выпитое за углом,
И отравленным весельем
Наполняющее дом.
Я с тобой, Россия, рядом
Собирать пойду цветы,
Чтоб встречать косые взгляды
И презрительные рты...
