Красуні Фентезі
Ідея із старого кінофільму…
…Мне снились рыцари любви,
Их боль, их бледность, вопль и хрип:
La belle dame sans merci
Ты видел, ты погиб!
И с той поры мне места нет,
Брожу печален, одинок,
Хотя не слышно больше птиц
И поздний лист поблек…
Джон Китс - La Belle Dame sans Merci
Перевод В. Левик
Их боль, их бледность, вопль и хрип:
La belle dame sans merci
Ты видел, ты погиб!
И с той поры мне места нет,
Брожу печален, одинок,
Хотя не слышно больше птиц
И поздний лист поблек…
Джон Китс - La Belle Dame sans Merci
Перевод В. Левик
Розрізати персик
срібним ножем,
Одна сторона
напахчена отрутою.
Така ритуальна
забавка…
Молодесенький хлопчику,
твій пушок
над верхньою
губою
нагадує пушок персика,
скуштуй…
Ти згасатимеш біля моїх ніг…
я споглядатиму
як тане життя у твоїх очах…
мене це вже давно
не хвилює,
така вже традиція,
майже рітуал.
Ми - діви гірського палацу,
У нас є усе,
але
ми не хочемо нічого…
Ми пересичені,
якщо їмо щось,
то - найвишуканіше,
трохи…
Втратили апетит, у будь-якому сенсі.
Ось я розрізаю персик,
даю половину,
навмання…
Якщо отримаєш чисту,
я з’їм свою…
Так буде
чесно?
Цікаво -
якщо отрута
знайде мене,
щось зміниться,
наостанок,
у відчуттях?
Хоча і це –
байдуже…
