15.12.2015 16:27
only 18+
75 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Оля Стасюк

Любий хлопчику

Любий хлопчику

Любий хлопчику, ні, не треба, 

Дні минають – ну все, спинися:

Не закохуй мене у себе, 

Не піднось мене знов до висей.

Я замкнула усі печаті, 

Стала диким, тремким створінням –

Так, що знов почала мовчати, 

Так, що знову згубила тіні.

Любий хлопчику, 

Добрий, 

Щирий, 

Твої погляди – наче злами.

Ти не вір, ніби я любила.

Я не здатна.

Я – просто камінь.

Я – холодна.

Я – лід.

Я – скеля.

Якщо спинишся завтра, любий, 

Буду знову сумна й весела, 

Як бувають на світі люди.

Увіллюся в усі розмови, 

Барикади зведу – й розтопчу, 

Як мене не прив’яжуть знову

Твої руки

І твої очі.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.12.2015 10:08  © ... => Каранда Галина 

ех, Пані Галино))) дякую) 

 17.12.2015 10:07  © ... => Тетяна Чорновіл 

Закохуватись "не положено" - сесія)))) Дякую!

 16.12.2015 22:09  Тетяна Чорновіл => © 

Закохалась знову, Олю???
Це ж чудово!
Вірш гарний, але тривожні думки - геть! )) 

 16.12.2015 10:03  Тетяна Белімова => © 

Олю, який чудовий і щирий твір))
Все минає - і це мине!  

 16.12.2015 01:47  Каранда Галина => © 

ага) знаючи твоє захоплення всякими мінералами, ти якщо й камінь, то дуже рідкісний і дорогий:) для справжніх поціновувачів, не кожному по кишені:) 

 15.12.2015 22:13  Марієчка Коваль => © 

камінь - це не просто камінь :)