02.03.2014 03:05
only 18+
166 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Оля Стасюк

Не завдам клопоту

Не завдам клопоту

Не завдам я тобі вже клопоту!

Всі розмови оці даремні.

Нц набридли, набридли допити,

Не скажу про любов! Напевне.


І, напевне, не буду плакати.

І сміятися теж не буду.

Я вже ТАК говорила знаками,

Що збагнули усі і всюди!


Все, тримаємось знов на відстані,

Досить в допити долі грати.

Ну знайдемо свої ще пристані –

Любий, я не прошу багато!


Ой, я «любий» сказала? Вирвалось…

Що, на новий нарвалась допит?

Те, що досі тобі не вірилось,

Це вже твій, вибачаюсь, клопіт.


Хай здригаюсь від твого імені  -

Може, це вже ненАвисть кличе!


***


Що ж роблю це я, ну скажи мені?....

Я ж два серця палких калічу…

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.03.2014 09:50  Тадм 

Не треба ненависть. :) Гарний вірш. 

 02.03.2014 19:29  Деркач Олександр => © 

Дуже сподобалось 

 02.03.2014 16:54  © ... => Світлана Рачинська 

дякую, Світланко) цікава ідея, треба буде пороздумувати) 

 02.03.2014 16:54  © ... => Тетяна Чорновіл 

вирвалось))) дякую, Пані Тетяно! з весною Вас! 

 02.03.2014 14:20  Тетяна Чорновіл => © 

Сумні настрої, Олю! Допитів не потрібно! Краще посміхнись весняною посмішкою! )) І все буде добре! Адже "любий" ти вже сказала! ) 

 01.03.2014 23:50  Світлана Рачинська => © 

Чим менше задаєш клопоту, тим більше його потребують! Закономірність. Любий то любий! Красивий вірш і близький!