СЕНС ЖИТТЯ
В молодості та й в зрілості несешся,
Ініціюєш, крутишся, на гору рвешся,
Розпочинаєш, доводиш, завершаєш,
Багато хочеш, трудися, встигаєш.
Амбіції й престиж скрізь підганяють.
Життя заповнене, часу немає.
Під старість так вже не спішиш -
Сиди, думай, обмірковуй, пиши.
Спокійно вникай у сенс життя,
На думку приходять радість, каяття.
Смуток серце збурює та огортає,
Як бачиш, що слон з посудом гуляє.
Тужить душа у краю милім,
Де розгулялася нечиста сила.
Cам бачиш, що не все зробив,
Трудився, недокохав, недолюбив.
Комусь уваги мало приділив,
На щось не стало розуму чи сил.
Як дії чи рішення не такі приймав,
Бачить Бог, що злого помислу не мав.
Та щире мав завжди сумління,
Не останнім був в своєму поколінні.
Турбувався на бурхливому зламу віків
Про рідних, близьких, співробітників.
Подяку ніколи не чекав. Не треба.
По ділах віддячить, що на Небі.
А сенс життя тоді лиш має,
Коли живеш, а не доживаєш.
Лиш до того часу життя гідний,
Якщо комусь іще потрібний.
Коли ж потрібність ця зникає,
Життя твоє те ж сенс втрачає…
м. Київ., 11.11. 2011р.