Приміському електропотягу «Трускавець-Львів» присвячую…
Ми сіли в потяг приміський і у дорогу
Хтось у світи, хтось здобувати перемогу.
Я ж просто так, щоб не сидіти дома
І ця причина є таки вагома
Ось мій сусід із плеєром в кишені
З наушників на весь вагон звучать пісні шалені
Й лиш він один бажає відірватись
Мабуть щоби ні з ким не розмовляти
А ось навпроти симпатична пані
Із виразом обличчя, що навколо всі погані
Із королівським гонором в вікно відвела очі
Хоча от там транслюють види ночі
В яких ввижається лиш смуток і туга
Простіше за вікном не видно ні фіга
На зустріч потяг як промчить хоч п’ять хвилин
Для неї стрічка ця у рейтингу під номером один
Та раптом у вагон зайшли цигани
Їм не потрібні бублики, а тільки мани
А жіночка стара мабуть не розуміє
Хай вдавиться тим бубликом, якщо грошей жаліє.
А за циганами вже традиційно контролери
У видиранні гріш вони тут піонери
Хоча вже сонце зазирає з-за вікон
Панує у вагоні колективний сон
А потім тітка із набридливим експресом
Вагонний сон ураз замінить стресом
Бо Пугачова розвелась, а Орбокайте
Що не чикали ви такого? Привикайте
Як добре, що до Львова три години у дорозі
Кінцева станція тотожна перемозі
Що укріпила дух і додала нам гарту
Бо послуги Укрзалізниці змахують на жарти.
Електропотяг, 28.02.2007
