Л ис

з рубрики / циклу «Алегорії»

У своїй затишній норі

Раннім ранком, на зорі

Не спиться Лису, не лежиться,

Добра їжа йому сниться.

Це підтягує живіт,

У мисливський зве політ,

З лігва його піднімає.

Ось з нори він вилізає.

В животі тут загуло,

То ж мерщій побіг в село.

Вітер хмари розганяє.

Треті півні вже співають.

Як почув «Кукуріку!»

Мить – і Лис у курнику.

Хутко він співця хапає,

З курника чимдуж тікає,

Не дає йому кричать,

Хай Собаки ще посплять!

В норі діточки чекають,

Батька з півнем виглядають.

То ж за їжею сім’я,

Зустрічає світло дня.

Трудишся з самого рання –

Сите матимеш смеркання!

А ти боїшся рот великий,

То сиди й не кукурікай!

Кукурікаєш, щоби проснулись,

То роби, аби собаки чули!

м. Київ., 15.10. 2011р.