17.12.2015 22:18
для всіх
249
    
  - | -  
 © Григорій Божок

ВАЛЕНТИНА

В інституті працювала Валя. 

Красунею пам’ятаю. 

Зірок з неба не хватала,  

Та талан до праці мала. 

Маючи шляхетність й вроду 

Віддалась директору заводу. 

Сліди її загубились,  

Аж тут раптом об’явилась. 

Пенсію наукову оформляла,  

За довідкою завітала. 

То ж побачитись зайшла,  

І про себе повіла. 

Коли в Україні Біс завівся,  

Завод зовсім розвалився,  

Чоловік її - без роботи,  

Лягли на неї всі турботи. 

Човником в Світи ходила,  

Бувало грабували й били. 

Зуби зціпивши, трудилась 

Й без нічого не лишилась! 

Чоловік на ноги став,  

Освоїв справу, запрацював. 

Вона успішно бізнесує - 

Купляє, возить і торгує. 

Не погано заробляє,  

Та все ж владу гірко лає. 

За побори, за податки,  

Рейдерство, інші нестатки. 

Малому бізнесу  

Не дають робити,  

З повагою до себе  

І до держави жити! 

За ЄС Господа благає,  

Всю надію на це має! 

Валі щиро співчуваю,  

Сам на Європу уповаю! 



м. Київ, 21.10. 2011р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!