14.02.2013 19:32

для всіх

880

5 | 5

 © Антоніна Грицаюк

День Святого Валентина

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Чуєш, бабо, кричить дід,

Скільки вже живемо літ,

Геть не знали про це свято,

Загубили ми багато.

В день святого Валентина,

Ти, як любляча дружина,

Не повинна рано спати,

Мусиш мене привітати.

Мені треба не багато,

Щоб відчув я дійсно свято,

На столі, щоб парувало,

Цього буде трохи мало.

Перваку постав пляшину,

Щоб геть стисло за грудину,

Валентинку подаруй,

Та з любов’ю поцілуй.

А я завтра встану зранку,

Та піду швиденько в лавку,

Треба тобі щось купити,

Щоб могла ти лиш радіти.

Спи вже діду скоро ніч,

Доки тепла іще піч,

Дід задумав бути тому,

На світанку пішов з дому.

Зайшов в лавку, а людей

Не пройти геть від дверей,

Молодих він став питати,

Що для баби йому взяти.

Ті не довго міркували,

Код для діда підказали,

Гарні гроші заплатив,

Та додому полетів.

Баба в хаті порядкує,

На столі вже все парує,

Пляшка перваку стоїть,

В діда аж душа тремтить.

Швидше, бабо, приміряй,

Всю роботу покидай,

Що ти, діду, все коптиш,

Як з осики лист тремтиш.

Що скажи тут приміряти,

Геть нема, що в руки взяти,

Як відкрила той кульок,

Що це, діду, за шнурок.

Куди скажи його чіпляти,

Ти забув ще мило взяти,

Досить не бушуй, стара,

Не така вже це біда.

Доньку Гната погукай,

Та все добре розпитай,

Що за річ, як її звати,

Як на себе одягати.

Зайшла в хату та дівчина,

Було чудо не картина,

Та сміється немає впину,

Баба б’є діда у спину.

Це ж візьме на сміх село,

Ще такого не було,

Купив стрінги старий хрич,

Чого дуєшся, як сич.

Не журись старий пеньок,

Ще і з тебе буде толк,

Буду в стрінги запрягати

Без коня город орати.

Сідай їж та не дрімай,

Жир на себе набирай,

Коли сніг зійде весною,

Заживемо ми з тобою.

м. Славута,