КАТЕРИНА
Петро красуню жінку має,
На роботу не пускає.
На міцний узяв гачок –
Аж п’ятеро діточок!
Сам трудиться, вболіває.
(Рідко в нас таке буває:
Чоловік тепер воліє
Дружині осідлати шию.)
Дивуються мужики,
Якому чуду завдяки
Так розквітла Катерина,
Як народила йому сина.
На якому дозрівала сонці-
Чоловіку подарувала доньку!
Й зовсім збагнути їм не сила,
Коли двійню народила.
Й тут здивувалось пів села -
Лелечиха п’ятого принесла!
Таємниці ж особливої немає –
Петро дружину щиро кохає.
Сімейний затишок панує.
Голубкою вона над ним воркує.
Дякувати Богу, його волі –
Знайшла Катруся свою долю!
*
Слава українській сім’ї й родині!
Катерині слава, матері – героїні!
м. Київ., 18.10.2011р.