Коли ми опускаємо руки
Слова, текст пісні «Коли ми опускаємо руки» Олександра
Коли ми опускаємо руки,
Коли ми не знаєм, як йти.
Коли ми не знаєм, як бути,
То варто до друга піти.
Коли обриваються мрії,
Коли проти тебе - усе,
Коли ти втрачаєш надії,
Хапаєшся за все живе.
Коли погасає все світло,
Коли в лісі тихо стає,
Коли огортає нас вітром,
І страх нас кудись понесе,
Тоді проти тебе всі люди,
І страх знов полонить тебе,
Та друг знає, як в світі бути,
І мрії у серці збере.
Коли сльози знову нахлинуть,
Тоді друг і руку подасть,
І біль, і печаль - всі пролинуть,
Тобі друг упасти не дасть.
Коли лиш у серці пустеля,
І віра втікає умить,
Коли вже і падає стеля,
Як біль принесе кожна мить,
То вір - він завжди буде поряд,
То друг же - опора твоя,
Завжди буде легше у горі,
І прийде у серце весна.
Ти знай, що боятись не варто,
І в себе повірити знов,
Друг буде завжди десь на варті,
Об`єднує вас бо любов.
Коли опускаєш ти руки,
І злом обертається все,
Друг знає завжди, як слід бути,
І мрії тобі оживе.
Повірити в себе лиш маєш,
Як падаєш - руку візьми,
Друг знає, чого ти не знаєш,
Тому вже сміливо живи,
Як знайдеш ти лиш ту опору,
Тоді не страхайся життя,
Із другом не знатимеш горя,
Відродяться всі почуття.
Коли ми опускаємо руки,
Коли ми не знаєм, як йти.
Коли ми не знаєм, як бути,
Тоді варто з другом піти.
