25.12.2015 17:52
Без обмежень
90 views
Rating 0 | 0 users
 © Григорій Божок

БЕРЕГИ ПАРОМ ЄДНАЄ

(А к р о в і р ш)

Хмарне небо, сипле дощик, 

Тихо в лісі, все мовчить, 

Один собі тут паромщик, 

Переправа мирно спить.

Ріка вкрилася туманом, 

Осінь землю облягла, 

Береги паром єднає, 

Однак долі роз’єднав.

Голова геть посивіла, 

А у серці німий крик, 

Закрутилось, завертілось

Аж зсутуливсь чоловік.

Були в нього жінка, діти, 

У дворі і під двором, 

Все було - трудитись й жити, 

А тепер лишивсь паром.

Є що в тебе - не цінуєш, 

Та горілку добре п’єш, 

Опусакєшся, збиткуєш, 

Горе у сім’ю несеш.

Оглянутися не встигнеш -

Біда сіла за столом, 

Один тепер не осилиш -

Горе ходить табуном.

Коли Бога забувають, 

А душу чорту продають, 

Ревно того Бог карає, 

А людці вже доклюють -

Єдиний і безжальний путь.

м. Київ 17.03. 2014р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Григорій Божок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 25
Автор: Григорій Божок
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Акровірші;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;