Місто, що нас єднає
з рубрики / циклу «Про любов...»
Рахую хвилини, години, дні,
Надто далеко...
Ні, ти в мені!
Міряю відстань,
видих- вдих.
Час, мов шалений,
Чи то застиг...
Єднає нас місто, чи то розділя
і уже звично-
мінор, вечір, я…
Світ за вікном, такий як і твій,
Так боляче близько...В мені...
Десь там, поміж серцебиттям,
Ти проживаєш своє життя.
Я тут-пара вулиць,
А ти десь там.
Місто єднає нас і розділя.
Години, хвилини, вечірні вогні,
Між нами вже відстань у декілька днів.
Міряю вкотре на видих -вдих,
Сумую...
без тебе час знову застиг...
