Все про все
Зорі загуби в холодні ночі,
Відкривай закриті досі очі.
Передай від мене осені привіт.
Поки не зруйнується весь білий світ.
Що питаєш?
Чи я добре спала?
Та фіалка знову тут зів`яла.
Запивала кавою залежність.
І дивилась мовчки у безмежність.
Шепотіла ночі, що прекрасна.
Згасла знов зоря на небі ясна...
І чому усе вкриває смутком?
Знов забула сині незабудки...
Сніг змінився диким геть вже вітром,
Вулиці втопили люди світлом.
Ліс погаснув в кольоровій тиші,
В темряві прибігли білі миші.
"Все гаразд" - я знов відповідаю.
І як справи, більше не питаю.
Сную снами.
Хоч і трохи рідко.
А для мрій завжди знайдеться клітка.
Не питайте, - як у мене справи,
Бо закінчується знову кава.
Бо фіалки передали мені смуток,
А чи просто тут бракує незабудок.
