Зимовий чай
Пахне лісом, мов цвіте чебрець,
М`яти, ще ромашки, звіробою,
На калині скаче горобець,
Та мов білій скатертині зброя.
Хоч зима ще досі там, надворі,
В хаті - літо, з чайника йде пар,
Заглядають у віконце зорі,
Закликає запах дивних чар.
І фіалок хоч немає весняних,
Чаєм запиваємо турботи,
Влітку трав зібравши чарівних,
Насолоду маєм без роботи.
М`ята, материнка, десь - суниці,
Ніжним запахом насичується хата.
Ще води лиш взяти із криниці, -
То й у вас буде в душі маленьке свято.
