23.01.2011 02:49
-
912
    
  2 | 6  
 © Блакитна Мрія

Я така...

Ти любиш мої губи цілувати, 

Ти любиш обіймати за плече. 

За руку вперто й міцно так тримати, 

Щоби й на мить не відпускать мене. 


А я люблю ромашки, сонце, вітер 

І схід і захід золотих світил. 

Люблю життя... Люблю йому радіти, 

Вірші люблю, і їх згорілий пил. 


Себе не можу я тобі подарувати, 

Бо я мов вітер через поле пронеслась. 

Мов промінь сонця, щоб пелюстки цілувати, 

Зійшла на небо і свободі віддалась. 


Я літом - дощ. Зимою я - сніжинка... 

Що не роби, а ти не втримаєш мене. 

для тебе назавжди залишусь мов картинка: 

Ти не забудеш, хоть і любов пройде... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.06.2012 17:04  Каранда Галина 

 25.01.2011 16:01  Франкович => © 

Вірші Аліни Дячок про кохання поповнюють фонд інтимної лірики, вони відзначаються: мелодійністю звучання, яскравою образністю, душевною відкритістю, зосередженням уваги на коханій особі, хвилюючою гіперболізацією почуттів. На початку вашого творчого шляху Аліно, хочу побажати, щоб він увінчався невичерпними запасами натхнення, епітетів, метафор, для вираження вами глибинних почуттів за допомогою пера і дарування нам насолоди від прочитаного, успіху вам!!!