Як раніше Різдво святкували
з рубрики / циклу «Вірші до Свят»
Особлива радість в світлий день Різдва - люди прославляють День народження Ісуса Христа!
У десятому столітті разом з християнством, завітало в древню Русь це різдвяне свято. Залунали по землі колядки й щедрівки, готували на святвечір пісні страви українки.
Коляда - осанна сину Божому, що народився, а щедрівки – це пісні, щоби новий врожай заряснився!
Піст тримали майже місяць до Різдва, світлицю білили і сплітали з колосків снопа. На покуті стояв дідух й запалена свічка, застеляли килимами від вікон і до прип́ічка.
Готували пісні страви до столу Святої вечері, прикрашали гірляндами стіни, вікна й двері. Крім дідуха у світлиці ставили ялинку, добавляли у кутю горіхи й родзинки.
Потім щедро її медом поливали - ось якими стравами на Святвечір пригощали: борщ смачний із вушками, голубці ліниві, оселедець, горох і квасоля та грибна підлива, узвар із сушених фруктів, пампухів тареля, вареники з капустою – ось така була без м’яса, але теж смачна вечеря.
На Різдво вже готували: з м‘ясом голубці, холодець, різні салати, напої міцні… Як тільки перша зірка в небі засіяла, відразу дружно свято це розпочинали...
До вечері носили кутю худобі в стодолу, потім читали молитву й сідали до столу. Господар три рази хрестив з кутею тарілку, наливали у чарчини вогненну горілку. Перш за все, святу кутю люди куштували, Потім інші смачні страви споживали.
Новорічні привітання в оселі лунали. Їжу на всю ніч на столах лишали. До самого ранку свічка в оселі горіла, щоби духи прадідів прийшли і поїли…
Вранці всі ходили до церкви на службу. Поверталися додому і співали дружно. Знов сідали снідати до смачного столу, Вітаннями віншували, дякували Богу!
м. Київ,
