Єдинороже
з рубрики / циклу «Тим, яких кличуть з казки»
Дивний такий, полоханий.
Мов від зими прекрасний
В волю завжди закоханий,
Місяць вечірній ясний.
Кінь ти, та ніби й інший.
Тільки от зовні кажуть.
Ні! Я скажу, що - ліпший,
Волю твою не зв`яжуть!
Грива тонка, мов сніг,
Холоду кров й свободи.
Ніжний, прекрасний ріг,
Шкіра чужої вроди.
Люди тебе не бачать,
Ти бо такий полоханий,
Зорі з тобою не плачуть,
В волю ж завжди закоханий.
