02.01.2016 23:09

для всіх

189

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Дзвону туманного хвилі

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Ніч зі снів крижаних наостанку

Крізь зашерхле затишшя світанку

Розливає холодний туман.

По лункому небесному схилі

Линуть дзвону туманного хвилі, 

У відлуння чуттєвих оман, 

Огорнувши імлою поволі

Почорнілі від стужі тополі

До вершечків розхристаних крон.

У туманне лунке безголосся

Поспішу. Хай стікає з волосся, 

Мов тривожний обвітрений сон, 

А з досвітньої мли щось знаменне

Не про тебе снує й не про мене

Несподіваних сумнівів сніг.

Крізь тополь скрижаніле галуззя

Я рожевим туманом проллюся

В зачарованих мріях твоїх.