Вогняничко

з рубрики / циклу «Тим, яких кличуть з казки»

Хто такі вогнянички, ви знали?
Жаль, якщо не чули геть про них.
Про яскраве світло не питали?
Тож послухаєте про птахів чарівних...

Маленька пташко, в лісі що живеш,

Ховаєшся в нічних лілеях дзвону.

Для світу трохи теплоти несеш,

А для пітьми - даєш вогню ще фону.

Це пір`я - то насправді все вогонь.

Гаряча, та коли тебе тримають, -

Холодна, синя з дотику долонь,

Чому то так - ніхто те не спитає.

Гаряча. Мов вогонь твоє серденько

Маленька й добра пташка із лісів,

Пархаєш з гілок ніжно так, легенько,

Відома декому з історії дідів.

Тебе не знають: "Що це там за вогник?"

Але - дарма. Ти ніжна і жива.

Буває інколи - заскочеш в човник.

Ти справді пташка, створена з тепла.