03.01.2016 14:11

для всіх

82

1 | 1

 © Олександра

Пегасе

з рубрики / циклу «Тим, яких кличуть з казки»

Крила, зіткані з блакиті, 

Грива, створена із хмар.

Ти копитом відбиваєш миті, 

Твоє серце сплетене із чар.

Ти примара білих гір високих, 

Вітри прозивають тебе братом, 

В піднебессі зорей яснооких

Біля сонця, що відсвічує агатом.

Ти живеш в світі волі й світла, 

Крилами, мов вітром ти женеш, 

Чистоти, свободи взяв у вітра, 

Мрію сонця в гори понесеш.

Ти яскравий образ того снігу, 

Хмарою зникаєш десь вночі.

Проживеш в не скінченому бігу, 

Пронесешся знову в далечінь..