Любов за межею сну і пробудження
Летюча суміш спиртів розбавлена свіжістю
це ранок
чистотою своєю піднімає тебе з брудної білизни
змінюючи страх кінця на трепет і благоговіння
і цей спалах ти хочеш назвати коханням?
брутально
в твоїх венах вогонь
пекельна суміш бродіння і неспотворених бажань
хай збереже тебе Господь від передозу чистоти
усе згорить
яскраво і швидко
не залишивши навіть несвіжих простирадл
щоб прикрити сором безпідставних сподівань
любов за межею сну і пробудження
кричи
це ілюзія тобою сотворена оглухла
і не тобі вилікувати її прадавній отит
коли душа твоя пройде тунелями
розчиниться у спалахах світла
і після усього
збере себе із квантів і кварків у підземеллі пекла
винирне крізь райські озера з білими лотосами
не спокусившись принадами вранішньої прохолоди
і звуками флейти
доторкнувшись до вічності не розчиниться у небутті
хоча хто знає що таке небуття?
можливо лише тоді до тебе прийде
ні не кохання
лише його тінь
розуміння його величі
а це лише промінь
єдиний далекий промінь Всесвіту
яку називаємо Любов’ю
і це також лише ілюзія
та найважче усвідомити
що у кожному Я
навіть у найпотворнішому
як у в’язниці
Всесвіт чекає свого Big Bang у
