Смерть
Радуйся
один хлопок в долоні
і чорна хмара круків
уже не потривожить твоїх снів
як берег океану
цілує ноги хвиля
ти ріка
в безмежних водах
без обмеження і цілі
у чому ж сенс?
коли ні берегів
ні шляху
а час як обрій вже не обмежує тебе
є лише мить
єдина мить
тобою трансформована у вічність
ти падаєш
не досягнувши світла
в обійми світла
відпустивши ілюзію
хто я?