Релігійний вірш

Розливає спів чарівний соловей в окрузі, Зацвіли пахучі трави в нескошенім лузі.Жаркий Червень нам д...

Гріха зрікаюся, мій Господи, прости (в молитві щирій прошу тихо) спаси мене і вкотре поможи, ...

Покірний Він сидів на віслюку, Що віз Його на смерть і вічну славу, Всміхаючись дививсь в юрбу людсь...

Б’є годинник: – «Вже літо настало!» – ніби, оповістив на ходу.

Нехай молитва лине в небеса до Бога, і згасне назавжди в душі моїй тривога…

і стільки болю та розпуки в сумних обіймах самоти…

Ніхто у цілім світі Не любить нас як Бог. І не батьки, й не діти, Ні той, з ким ми у двох. І ...

Бог на всіх перехрестях тебе завжди жде Та у сутінках ночі тебе Він знайде. Він почує твій стогін, ...

Гадом буду! Так, буду гадом! Навкруги зріє пекла надсада. Лють, напруга, страшенний надрив. Скоро вибухне цей нарив!

Твір про останні години життя катара, перед стратою інквізицією в місті Лангедок, в часи середньовіччя.

Жалко тех, кто умер в изгнании, Ведь о них не заплачет село!.. Они жаждали о покаянии, Побелело навечно чело...

Довголіття - це Дар Божий Чи Господня кара? За життя твоє пригоже Чи земні кошмари.

На цвинтарі уквітчані могили Фарбами на сонці вигравають, Провідати похованих зійшлись родини, Село й містяни рідних поминають.

Ти як жива. Твоя світлина У дощ і в сніг. Пливуть хмарки. В отчім краю уквітчана могила. Рідні зійшлись всі на гробки.

Де ти бродиш, моя доле, З ким на небі дружиш? Як розстались ми з тобою Душа й серце тужать.

(Степанида) - О, Блажен ты Святой, Видишь в небе венец? Один твой, другой мой, Нам вручает творец!

Во Имя Бога моего цветет лоза, И оживают Древней Истины глаза.

На холоднім лежиш ти погості, А на дворі зима та сніги, Так до тебе вже хочеться в гості, Та приїхать не маю снаги.

Святые казаки в заснеженных полях, Погосты у реки, во тьме затерян страх.

Над горой Хермон плыли облака Над Святым холмом был совет двухсот.

Пам`ять, пам’ятник, повага Живих й прийдешніх поколінь За добрі справи чи звитягу - Хай світить всім у далечінь.

На них в покутті дивляться святі, Небесне і земне у образах являють, Щоб множились їм чарівні світи Як шлях красі до серця прокладають.

З дня народження - річниці, З смерті - роковини, Хай ім`я твоє святиться В вічності віднині!

Травневий подих, перший крик, Травневий вечір розставання, Травень підсумував нам рік В єдиній долі роз’єднання.

Життя - по вік, життя - на мить Господь свій час їм виділяє, Хто скільки днює, робить, спить - Таїнство смерті все ховає.

Гримаса болю на обличчі З життєвих страдницьких боїв. Ось так уже пройшло півріччя, Яке в самотності прожив.

Дві родини трійню мали: Доньок й по два хлопці, Поряд в селах проживали В нужді та в роботі.

ВІдбули сороковини: Цвинтар, панахіда. Прости нам як ми простили - Перед Богом вільна.

Звучать в проханні: «Відпустіть!» Фізичні і моральні муки, Фізичні можна знеболИть, Безсильні до моральних руки.

Ніхто не знає, як смерті чекають, Аж поки не станеш її сам чекати І ті питання, що йдуть на останнє Богу й собі ти почнеш задавати.