06.01.2016 01:32
for all
111 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Зоб

Сльози

Коли я на очах твоїх і бачу сльози

У мене на душі тріщать люті морози.

Вони моє серденько крають,  

Життя частину мого забирають.

Навколо холодно стає відразу,  

А мозок помирає мов від сказу.

У жилах кров вмить застигає,  

В повітрі смуток, біль витає.

Ті очі не для сліз, повір мені,  

Вони мов небо чисте і ясні.

У них я тону наче в морі,  

Вони немов гарячі зорі.

Не можу бачити в сльозах я їх,  

В них жити має лиш твій ніжний сміх.

Не плач, кохана, бо я засумую...

Твої я очі, наніч, ніжно поцілую.

Публікації: Зоб

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.01.2016 03:58  Серго Сокольник => © 

Ой, лихо-лихо!.. О, горе-горе...