10.07.2014 15:21
18+
173 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Зоб

Ми ніколи не будем братами...

Ми ніколи не будемo братами, 

Ні по Батьківщині чи може зв’язками.

Немає у вас сили бути вільними, 

Незалежними, самостійними.


Україну сестрою називали, 

Прийшли і що ви нам подарували?

Подарували біль, журбу, війну, 

Сум, сльози, смерть і не одну.


Ваші гинуть у нас за кредити

За контракти - вони не бандити?

І ніхто не сказав маячня -

Путінофобська реальна дурня.


Ви кажете російську мову ми притисли, 

А украЇнської хто розуміє у Вас «смисл».

Ми бандерлоги є, фашисти і кати -

Приїдь та спробуй тут таких у нас знайти.


А істина одна єдина скажу, «друзі» –

Усім вернеться по «ділах» чи по заслузі.

І заколосится в нас поле, розквітне калина, 

Заживе спокійно ненька- Україна!

Публікації: Зоб

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.07.2014 15:23  Суворий => © 

Даючи гарному твору невдалу назву Автор ставить на ньому жирний хрест і не залишає жодного шансу дійти до читача, як тільки він зникне з головної сторінки... "Как Вы яхту назовете, так она и поплывет..." 

 10.07.2014 14:41  Ем Скитаній => © 

трохи сумбурний, але від щірої душі вірш, правдивий і дуже патріотичний... 

 10.07.2014 14:09  © ... => Оля Стасюк 

Дякую... 

 10.07.2014 11:14  Оля Стасюк => © 

Гарний вірш, дуже важливі питання підняті. Згадалася одна картинка з інтернету:

 10.07.2014 09:25  © ... => Тетяна Чорновіл 

Спасибі... 

 10.07.2014 09:25  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую... 

 10.07.2014 09:07  Тетяна Ільніцька => © 

Правдиві слова! 

 10.07.2014 09:07  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з кожним словом!
Чудовий вірш. Шкода, що без назви...