ВІН ШУКАВ ДО НЕЇ РИМУ
з рубрики / циклу «ПАРОДІЇ»
До прекрасної мов жито,
Дарував для неї зиму,
Та вона любила літо…
© Герасимова Альона
Я ШУКАВ ДО НЕЇ РИМУ
(чоловічий погляд)
Я шукав до неї риму,
Вона ж білий вірш хотіла,
Влітку вмовились до Криму,
Вона в тундру полетіла.
Готував до чукчів нарти,
А вона – в метро й до Сочі,
Пропоную грати в карти,
А вона веселку хоче.
Їй, прекрасній, мов Стожари,
Посміхнусь, бува, щасливо,
А вона – хмарніша хмари,
Тут же сліз натопить зливу.
Мов, нам зимно стало жити…
Мов, романтики не стало…
Я приніс в кишені літо!
Бо мене це все дістало!
ВІН ШУКАВ ДО МЕНЕ РИМУ
(жіночий погляд)
Він шукав до мене риму?!
Домовлявся б краще в прозі!
Бо я в тундру, він – до Криму,
Розминулись по дорозі.
У метро його заждалась,
Він до хмар вояж затіяв,
Зірочками милувалась,
Він в цей час про карти мріяв.
Наче жито я прекрасна
І сумна… А він регоче,
Різні ми, як люстра ясна
І ліхтар, що світить в очі!
Взимку думала «відшити»,
Бо набридло вже сваритись.
Та приніс в кишені літо…
Доведеться помиритись…
