13.01.2016 17:08
для всіх
191
    
  7 | 7  
 © Уляна Яресько

...пробач, що не відразу...

...пробач,  що не відразу...

Тече собі задумана Іртиш...

Я теж ріка. (Мене ще не відкрито)

Пливу до тебе... Милий, чи простиш, 

що стільки часу сміла не любити?


Покрила душу втоми ковила, 

Пустеля в серці... Ти шукав оазу

і кликав, кликав - я відповіла.

Пробач мені... (пробач, що не відразу)

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.01.2016 18:29  Володимир Пірнач => © 

Шикарно.
Дуже потужний текст.
Ідеально підібрані слова.
Плюсую.

 15.01.2016 00:07  Марієчка Коваль => © 

Чарівно) Дуже.

 14.01.2016 09:54  Тетяна Белімова => © 

Неймовірної краси вірш! Просто перехоплює дихання!

Забираю в "улюблене"))))))))))))))) 

{#}

 13.01.2016 23:13  Простой Смертный => © 

Ничего подобного в Новом году ещё не читал. Просто блестяще!)

 13.01.2016 18:18  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно гарно,
а відповідь надійшла вчасно,
коли милий зумів докликатись

 13.01.2016 17:29  Каранда Галина => © 

Дуже гарно! невідкрита ріка дуже сподобалася.
може, то й краще, що не відразу...