Біляві кучері засніжених дерев.
Біляві кучері засніжених дерев,
Неначе борошном, порошею укриті.
Велична Зимо, ти найкраща з королев,
Казкова жінко у сріблястім оксамиті.
Не двір, а мрія - білосніжне кабаре...
Людського гамору! -(аншлаг, як в "Мулен Ружі")
Ідеш собі... тут - морозець аж пробере!
Ховає сніг підступні ковзанки-калюжі.
Екстравагантна... (Ні в Перу, ні в Бангладеш
Ти не настільки чарівна, магічно-зрима!)
Ще зовсім трішки - і до грудня пропадеш,
Я сумуватиму, вкраїнська, рідна Зимо!
