БАЛАДА ПРО НЕВІДОМОГО СОЛДАТА
Жив та хліб й дітей ростив,
А коли орда напала -
Взяв автомат й її зустрів:
За волю, правду, честь і славу.
Став він стіною за Вітчизну,
За рідні села і міста,
А смерть свою вершила тризну
Без долі, Бога і хреста.
Солдат упав під Іловайськом,
Де все горіло і ревло,
В патріотичнім українськім війську
Таких боїв ще не було.
Тут «градом» сипались ракети,
А лютий ворог - бувший брат,
Земля і небо - справжнє пекло,
Ішов у безвість наш солдат.
Танкіст згорів, як невідомий,
Сховали в рідній стороні,
Сердечний біль й душевний спомин
Тепер у вічному вогні.
*Фото з Інтернет
м. Київ, 5.11. 2014р.