Вона ішла через пороги зим
Про зиму
І просиналася чомусь в сльозах щоночі. -
ЇЇ душа хотіла бути з ним...
Але не знала, чи цього він хоче.
Грав сніг в повітрі тихо між собою,
Сніжинки бавились штовхаючись у нім…
А її серце лиш стаскалося від болю –
Чи випаде їй доля бути з ним.
Легкі сніги змінили заметілі,
Куди ідем, і з ким ідем, чому?
І тільки серце він її зігріє, -
Воно, на жаль, відкрите лиш йому.
Харків, 30.01.2011