19.01.2016 11:00

для всіх

150

3 | 3

 © Савчук Віталій Володимирович

Ще трохи...

з рубрики / циклу «струни»

Розбиті на скалки мої думки

І ніби ніч у душу лізе тінь…

Моє життя – заплутані стежки

Палає серце, як розпечений черінь.

Його теплом я грію майже всіх

І щедро багатьом його дарую.

Та серця твого занімілий сніг

До краю все ніяк не розтоплю я.

А час невпинно уперед летить

Все менше днів, можливостей, годин.

Ще трохи і кохання відгорить, 

Ти будеш як завжди, а я один…