23.01.2016 21:59
для всіх
71
    
  1 | 1  
 © Олександра

Не для того створені

Не для того створені
Не для того.
Дійсно - не для того.
Але й нарікати - то помилка.
Просто варто вчасно зупинитися.
Врешті все збагнути, - що робити.

Не для того створені, ми, люди,

Щоб весь вік свій помаленьку тліти,

Щоб писати і палити всі етюди,

І коханням білим лиш жевріти.



Не для того сторені, щоб вранці

Прокидатись із серцевим болем,

Чи здаватись кожній забаганці,

І ходити в відчаї ще кволим.



Не для того створені сьогодні

Щоб ламати крила в чорних хмарах,

Зустрічати дні самим холодні,

Чи тонути у своїх же чварах.



Не для того створені, щоб в злобі

Бути з кожним, хто прийде до тебе,

Жити у одній безглуздій спробі

Догодити, взяти щось для себе.



Не для того створені, щоб осінню

Загубитись в сірості роботи,

Коли діти вчать сміятись просині,

Вічно лиш чекать все суботи.



Не для того врешті ми всі створені

Щоб не вчитись за життя кохати,

Боячись у домі бути зморені,

Чи втомитись без межі брехати.



Не для того створені, щоб в світі

Все життя покинути на злам,

Чи блукати по чужим орбітам,

Говорити, кажучи послам.



Не для того створені, щоб холодом

Відповідь давати, кого любимо,

І морити безкінцевим голодом,

Страхом, що ми, може, згубимо.



Не для того створені, щоразу

Падати у розпач чи стражання,

Гублячи вагому, добру фразу,

Покладаючись на бідні сподівання.



Не для того створені, щоб помилку,

Зустрічати, ніби вкотру смерть,

Не сідати через інших в гойдалку,

Щастя кидать просто вшкереберть.



Не для того створені, щоб рідним

Завдавати у душі лиш біль,

І кидати погляд просто бідним,

Поливаючи у серці білу цвіль.



Не для того створені ми врешті,

Щоб щодня тонути без грошей,

І скупитись кожному на решті,

Кидавши десь хліба для мишей.



Не для того створені, щоб марити,

Щоб палити крила у собі,

Щоб сльозами душу лиш затьмарити,

Ходячи по світу, мов сліпі.



Не для того створені у світі

Щоб зламатись, здатися від болю,

А для того, щоб сміятись в цвіті,

Не боятися своєї ж долі.


Не для того створені, щоб падати,

А для того, щоб в ту мить злетіти.

І усе, що можна нам порадити –

Йти лишень по долі і радіти.



Не для того створені, ви, люди!

Варто ж усім нам збагнути:

Не здаватись на одних етюдах,

Відростити крила й все забути.



Бо для того створені, - від зламу,

Крила відростити і співати.

Обіймати завжди тата й маму,

Все життя, мов птахи, пролітати.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!