Я захворіла, хоч нічого не болить...
Я захворіла. Хоч нічого й не болить.
Хоча нічого мене зовсім не турбує.
Та лиш цей біль чомусь в душі бринить.
І кров у скронях знов чомусь пульсує.
Дихнути важко. Хоч повітря свіже.
І хоч легені чисті, й все гаразд.
Та світ лиш болем рани тихо ріже,
Вдаряє словом, хоч нема образ.
У мене жар. Температура в нормі.
І руки так тремтять, мов від жаху.
Серце хвилює, мов моря при штормі,
Хоча не відчуваю я страху.
Мовчіть. Не треба слів всіх, заперечень,
Ви скажете – неправда? Ну й нехай.
Не треба доказів. Безглуздих речень.
Я лиш втечу тоді. Втечу за край.
Я захворіла. Хоч нічого й не болить.
Хоча нічого мене зовсім не турбує.
Та серце про слова прості кричить.
Проста підтримка – це мене злікує.
