Життя між "Так" і "Ні"
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Сьогодні небо запалало у вогні.
На вулицях став генієм простак.
Те перше, що казав мені ти-"Ні".
А я відповідала просто "Так".
Коли ти вдарив вперше по словам,
Заграла музика холодно так в мені.
Ти прокричав щоразу "Так" всім нам,
А я всміхнулась, прошептавши "Ні".
Ми знов зустрілись, як минув весь час,
Ти довго кидав погляди свої.
Я проказала "Ні" ще кілька раз,
Ти - слово "Так", не чуючи моїх.
Сварились до безмежності зірок,
І злилися, немов якісь чужі.
Латаючи у небесах дірок,
Ми попускали всі свої ножі.
І, врешті, як заграло небо у вогні,
А я побачила, що ти якийсь дивак,
То на питання ти не чув моїх тих "Ні".
Бо я шептала врешті тобі "Так".
