На цвинтарі
О сонце, я накликала біду.
Ділю знов світ на добрих і поганих.
Піду на цвинтар. Трохи одійду
Від холоду, від поспіху, від граней.
Хрести, хрести, могилки, бузина.
Стіною ліс спиняє натиск мертвих.
Я із живих на милю тут одна,
І ця одна вже й не боїться смерті.
Упала тінь вечірня на траву.
Стрічки із хмелю над хрестом нависли.
Хіба і справді все, чим я живу,
Уміститься в чотиризначних числах?..
