02.02.2016 14:07
для всіх
149
    
  1 | 1  
 © Кучеренко Олександр Васильович

І. ДЕ. Я

І. ДЕ. Я

Часом з’являється відчуття, ніби ти – СРСР,  

а твої колишні ідеї – немов незнищенний світовий комунізм.

Імперію давно розірвали на шматки, як весільний коровай.

Проте й досі червоний прапор квітне в серцях

Куби, В’єтнаму, Китаю, Північної Кореї...


Отак і ти давно охолов, наче батьківська паяльна лампа;

розсипався на дрібні піщинки, стерся.

А всі, хто колись був інфікований твоїм божевіллям,  

і досі його ревно сповідують, твої вірні паломники.

Щодня приносячи в жертву тобі 

своїх баранів, кіз, верблюдів,  

б’ючи поклони і читаючи молитви.


Свого часу ти пройшов усі стадії розквіту й занепаду.

Революція зірвала тобі мозок. 

Терор тримав у страху невірних та проштовхував ідеї.

Відлига – стратегічний хід, аби загоїти рани та ґулі.

Застій – як наслідок старіння вождів – запалу і незламності. 

Перебудова – істеричне прагнення зберегти систему.

Розвал – бунт тисяч тюремників при мільйонах в`язнів 

усередині твоєї імперії.


Коли цілком віддаєш себе ідеї, наче тіло – вогкій землі,  

шлях попереду тебе автоматично розчищується,  

ніби невидимий бульдозер орудує ковшем 

розгрібаючи снігові замети твоїх негараздів.

Однак, комунізм не прийшов у двотисячному році...

Та тут починається, власне, найцікавіше: 

в тобі стрімко набирає обертів

барабан револьверу, кулі якого –

старі реакційні сили та ідеології...


© Саша Обрій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.02.2016 09:42  Тетяна Белімова => © 

Історія комунізму в одному вірші...

І велике, і мале бачиться на відстані.

Сподобалося, що ти не нав`язуєш читачам своє ставлення до радянської епохи. 

Класно розклав слово у назві. Вийшов супер-заголовок. І за змістом, і за формою.