Ждемо весну
Щось повільно дуже
Наступа весна,
Чи діждемось, друже,
Щоб прийшла вона.
Вранішні морози,
Вранішній туман,
На очах в нас сльози,
В голові дурман.
Сльози через жалість
До самих себе,
Що настала старість
Юність не верне.
В голові дурманить
Думка лиш одна,
Як літа нам збавить
Поки йде весна.
Ми хотіли б знову
В юності пожить,
Старість цю зимову
На любов змінить.
Щоб відкрився знову
Шлях в нове життя,
Підемо на змову
З кимсь із небуття.
Душу ми заложим,
Молодість вернем,
Ми кохатись зможем,
Хай тоді вже вмрем.
м. Київ, 16.04.98.
