04.02.2016 00:02
лише 18+
146
    
  8 | 8  
 © Серго Сокольник

Сумнів

Сумнів

Я сьогодні не той...

Не закохують квіти духмяні...

Мов програвшись в лото, 

Я замішую бурю в стакані...


Наче жменя монет, 

На долівку кохання упало...

Ти ще любиш мене?

Пригадай, як раніше бувало-


Ці польоти в пітьму, 

У виснажливо- зоряне небо...

То не можу чому

Вимагати любові від тебе?


О, My Love, підійди, 

Ці монети збери, мов намисто.

Хто сказав, що ТУДИ

Не літають удруге навмисно?


Зорепадом бажань

Уп"ємося, мов квіти дощами!..

...Недовір"я кажан

Наче привид, літає за нами...


Бо любов- Божий Дар, 

І страждання, І втома, І кара, 

Мов живильна вода

Хай для нас залишається Даром.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.02.2016 19:26  Тадм => © 

теплий вірш

 04.02.2016 15:22  Володимир Пірнач => © 

Сподобалося.

 04.02.2016 10:11  Каранда Галина => © 

гарно.

 04.02.2016 08:49  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже ніжно, тендітно.Вишукані трепетні образи.
Нехай ніякі кажани не заступають зорепадів.
Любов - то Божий Дар! Згодна з Вами!
Втихомирюйте свою бурю в стакані))

 04.02.2016 07:32  Георгій Грищенко => © 

Чудово пісенно та захоплююче. Дякую за задоволення.

 04.02.2016 00:43  Марієчка Коваль => © 

О, інша справа. Геніальна простота, зарита в чоловічій душі. +++