Солодкий трунок весни
за мотивами
Горький дух лозины молодой...
О, весна! Как сердце счастья просит!
Как сладка печаль моя весной!"
Иван Бунин
За рікою луки зеленіють,
Свіжість неймовірна від води;
Веселіше в лісі соловіють
Пісні птахів на усі лади…
Вітерець з полів тепло приносить,
Дух гіркий лозини навесні.
О, весна! Як серце щастя просить!
Смуток солодом частує дні…
Зігріває сонце листя ніжно,
Стежки оксамитові в саду.
Відчиняю душу в світ суміжний,
І туди повільно я іду...
Не збагну, чому кохання - трунок,
Хто мені дорожчий, а хто ні?
І чекаю щастя в порятунок,
Хоч давно не вірю я весні!
Гірко, що безплідно витрачаю
Чистоту і ніжність кращих днів,
Що один радію і ридаю,
І тамую в серці біль і гнів…
м. Київ, 4.02.2016