06.02.2016 22:54
для всіх
188
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

А любовь догорела...

А любовь догорела...

Разлетелась с ладони зола, 

Унесенная ветром разлуки, 

А любовь догорела дотла, 

Нам оставив лишь памяти муки, 


Оставляя дрожание струн

Наших душ, на которых играли

Композиции лгунья и лгун...

Только струны уже замолчали.


Расставанья натянутый лук

Купидоновы стрелы уносит, 

И обида ребенком в углу, 

И прощенья никто не попросит.


Ветра ветренный экс-поцелуй

Подытожит конфликт интересов, 

И уносит с ладони золу

Словно ноты доигранной пьесы.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.02.2016 10:37  © ... 

Питання усім, хто "в темі". Оце повернувся з від"їзду, не можу в бесідку зайти, ні поздороватись з усіма, ні написати там нікому приват. Що воно таке, скажіть на милість Божу?

 07.02.2016 19:28  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш, і форма надзвичайно підходить до сумного наповнення.
Любов має здатність несподівано виходити на "біс".

 07.02.2016 13:06  Каранда Галина => © 

дуже сподобалося. особливо про образу і пробачення...