Дід ловелас

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Ковтнув горілки зранку дід,

Мов розвиднився весь світ,

Реготить, немов здурів,

Бабу взяв та розбудив.

Мов завзятий казанова, -

«Пані, ви, така чудова,

Рівні гарні білі зуби,

А які медові губи.

Гнучкий стан і пишні груди,

Доведеш мене до згуби,

А яка пишна коса,

Не коса – справжня краса».

Баба кліпає очима,

Якась є тому причина,

Розв’язавсь язик, мов міх,

А тоді підняла сміх.

«Чи ти, діду, одурів,

Глузд свій зовсім розгубив,

Стан давно за сто сягнув,

Вставні зуби ти забув.

На губах лиш валер’янка,

Ось така я куртизанка»,

«Ну не баба, а фашист,

Маєш артистичний хист».

Баба руки під матрац,

«Ах, старий ти ловелас,

Вкрав пляшину, старий пень,

Без роботи пройде день».

Летить кáпець, мов та куля,

З глузду з’їхала бабуля.

м.Славута,