Мінімали
Окуляри в нас на носі,
Наче це у моді,
Майже голі ми і босі,
Бо старці та й годі.
Ми пенсійні мінімали,
Ледве виживаєм,
Нас за старість так скарали,
Ждуть що повмираєм.
Іноді ми заробляєм,
Помагають й діти,
А як ні, то вже вмираєм,
Смерть для нас хворіти.
Бо всі ліки дорогущі,
Мало хто купляє,
Ми до того в світі сущі,
Як хвороб немає.
А політики при владі
Руки потирають,
Нашій смерті вони раді,
Мертвих гроші мають.
07.02.16.
