20.02.2016 00:49
для всіх
136
    
  3 | 3  
 © Стасюк Ірина Сергіївна

Зацілований вітер надії

Зацілований вітер надії

Обіймає, лоскоче волосся.

Розлітаються в вирій мрії, 

Забираючи запах колосся.


Закружляла мелодія осені.

Промінь останній, цілований, 

Ходить десь поряд, геть босий, 

Холодом й смутком змарнований.


Залетів у віконце і раптом -

Зник між перлинами подиху. 

Я зачекаю його. Мабуть, варто

Чекати цей промінь захований…


Розлітаються мрії під хмарами, 

Промінь останній…плаче.

Наша ілюзія маревом

Щастя чекає терпляче.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.02.2016 10:56  Тетяна Белімова => © 

Красиво і невагомо! Дійсно про промінець щастя)))

 20.02.2016 12:59  Тетяна Чорновіл => © 

Гарна замріяна поезія!
Дуже сподобалось!
Мрії літають, але повертаються знову з-за хмар.

 20.02.2016 07:58  Ольга Шнуренко => © 

Ода осінньому вітру і мріям - мелодійно, чарівно...